Людина, що значний час горює може звикнути до того як змінилось її життя, не помічати цих змін. Повернутися до звичайного життя, прийняти зміни, що відбулись та продовжувати жити далі може не кожен самостійно.
Якщо ви хочете натякнути близькій людині, що вона може скористатися допомогою сімейного лікаря, психолога або іншого фахівця у сфері ментального здоров’я, ось кілька практичних порад:
▪Будьте спокійні та об’єктивні. Не критикуйте та не осуджуйте людину, адже це може залякати та викликати опір.
▪Підійдіть до розмови з людиною з повагою та співчуттям. Спробуйте зрозуміти її почуття та переживання.
▪Викладіть свої спостереження з максимальною конкретністю та точністю. Наприклад, ви можете зазначити, що за останній час вона виглядає занепокоєною або пригніченою.
▪Обговоріть можливість консультації з сімейним лікарем, психологом. Скажіть, що вам б хотілося, щоб вона отримала професійну допомогу від спеціаліста.
▪Заохочуйте, але не тисніть на людину. Наголосіть на тому, що допомога сімейного лікаря, психолога може допомогти їй подолати труднощі та поліпшити якість життя.
▪Залишайте за собою можливість обговорення та підтримки. Скажіть, що ви завжди готові прослухати та допомогти їй у будь-який час.
Фрази, які допомагають:
▪ «Мені не все одно». Головне – простягнути руку і дати людині зрозуміти, що вона важлива для вас.
▪ «Чи хочеш ти, щоб я був поруч?» або «Як я можу бути поруч з тобою?».
▪ «Як я можу тебе підтримати?»
«Чим я можу тобі допомогти?»
▪ «Я не розумію твої почуття повністю, але мені дуже хочеться, тобі допомогти».
Слід уникати наступних фраз, які можуть злякати або образити людину, наприклад:
▪ «Ти не впораєшся самостійно?»
▪«Ти занадто слабкий/слаба, щоб вирішувати свої проблеми.»
▪ «Ти повинен/повинна бути сильним/сильною та самостійним/самостійною.»
▪ «Тільки ненормальні люди ходять до психолога.»
▪ «Ти просто не можеш впоратися зі своїм життям.»
▪ «Тільки слабаки потребують допомоги психолога.»
▪Також коли ми кажемо іншій людині «не сумуй», то вона це сприйме як «ти не повинен цього відчувати, я забороняю тобі це відчувати.» Це боляче і не допомагає, а скоріше злить і дратує.
Якщо відчуваєте, що людина не готова до серйозної розмови – не наполягайте, але продовжуйте нагадувати, що готові його підтримати. Намагайтеся регулярно спілкуватися особисто, телефоном або хоча б за допомогою текстових повідомлень. Простягнута рука допомоги буде неймовірно важливим першим кроком.