Актуальною медико – соціальною проблемою і стратегічним напрямом національної політики у сфері охорони здоров`я у більшості країн світу та в Україні є скорочення поширеності хронічних неінфекційних захворювань. Найважливішою функцією у боротьбі з цими захворюваннями є лікувально – профілактична діяльність, яка спрямована на збереження здоров`я та усунення важких захворювань.
Одним з профілактичних методів в медичній практиці є профілактичне консультування.
Профілактичне консультування – це процес інформування та навчання пацієнта для підвищення його прихильності до виконання лікарських призначень та формуванню поведінкових навичок, які сприяють зниженню ризику захворюваності (при відсутності захворювань) та ускладнень захворювань (при їх наявності). Основною метою профілактичного консультування є формування у населення мотивованого відповідального ставлення до власного здоров`я та формування здорового способу життя.
Визначення факторів ризику має важливе значення для розуміння ефективної профілактичної стратегії у кожному конкретному випадку.
Консультування проводиться при певному взаєморозумінні між медичним працівником і пацієнтом в сприятливій обстановці з дотриманням етики і деонтології та має адресний характер. Під час консультування поради відповідають індивідуальним особливостям пацієнта.
Важливим аспектом є дотримання етичних принципів інформаційного втручання з профілактичною метою. Інформація, навчання, рекомендації та поради стосовно способу життя не повинні розглядатися як небажане втручання медицини в особисте життя пацієнта.
Пацієнт повинен бути цілком інформованим про можливу обмеженість тестів і небезпеку процедур, а також мати право приймати рішення стосовно погодження чи відмови від заходів, що пропонуються.
При проведенні консультування пацієнт повинен розуміти і приймати міру відповідальності за власне здоров`я, розуміти, що його здоров`я знаходиться у нього в руках.
У процесі консультування слід уникати найбільш частих помилок – інформаційної перенавантаженості, використання спеціальних медичних термінів, що, як правило, супроводжується нерозумінням і негативною реакцією пацієнта.
Ефективність багатопрофільної профілактики значною мірою залежить від самого пацієнта. Адже тільки він добровільно може змінити свій спосіб життя і модифікувати шкідливі звички.
З повагою,
Лікар загальної практики – сімейний лікар
Людмила ДИМОВА