Фарингіт та ларингіт – це досить розповсюджені інфекційні хвороби горла, з якими зіштовхувалася більшість людей.
Фарингіт – це запалення слизової оболонки глотки, викликане вірусним або бактеріальним збудником. Найбільш часті клінічні прояви – біль і першіння в горлі.
Бактеріальний та вірусний фарингіт викликають патогенні мікроорганізми, але також захворювання розвивається на тлі загального переохолодження організму.
Серед інших причин патології:
- куріння, що подразнює слизову оболонку горла та приводить до її пересихання і запалення;
- несприятлива екологія і гормональні зміни, що послаблюють імунний захист організму;
- стоматологічні хвороби, за яких запалення «спускається» з ротової порожнини в глотку;
- вживання дуже гарячої або дуже холодної їжі також травматизує слизову і може викликати запалення.
Незалежно від причин захворювання і його форми, симптоматика патології схожа.
Симптоми фарингіту: гострий біль у горлі під час ковтання.
Також спостерігається:
- першіння і відчуття сухості;
- голос, що сів;
- озноб;
- підвищена температура тіла;
- слабкість і ознаки інтоксикації (як при вірусних захворюваннях);
- почуття здавленості та стороннього предмета в горлі;
- набряклість в горлі, що посилюється при ковтанні;
- бажання ковтнути або відкашлятися, що не проходять (іноді стан супроводжується блювотним рефлексом);
- постійна хворобливість у горлі, що підсилюється під час ковтання, прийому їжі;
- відчуття грудки, стороннього тіла в горлі, що викликає бажання прокашлятися;
- загальне відчуття слабкості та «розбитості»;
- постійне утворення на задній стінці горла густого слизу;
- за серйозного запалення біль переходить на вуха, з’являється відчуття їх закладеності або тиску, знижується гострота слуху.
Єдиний спосіб ефективно і швидко вилікувати фарингіт – звернутися на прийом до лікаря.
Лікування фарингіту зазвичай включає:
- виключення з дієти їжі, що подразнює горло, занадто гарячих або холодних напоїв;
- регулярні полоскання та інгаляції: склад препаратів і частоту процедури призначає лікар залежно від стану пацієнта;
- за важких запалень – курс антибіотиків і антивірусних препаратів;
- таблетки для розсмоктування з анестезувальним ефектом для зняття неприємної симптоматики,
рясне пиття (до 2 літрів в день), - полоскання горла протизапальними й антисептичними розчинами.
Також лікар може призначити й інші препарати залежно від важкості та форми захворювання.
За своєчасного лікування фарингіт повністю проходить за 10-14 днів без будь-яких наслідків для організму.
Ларингіт — запалення слизових оболонок гортані, пов’язане часто із застудою, та іншими факторами — вірусами, бактеріями ітд., алергією тощо.
Розвитку захворювання сприяють переохолодження, дихання через рот, запилене повітря, перенапруження гортані.
Ларинготрахеїт є варіантом розвитку патології, яка зачіпає не тільки гортань, а й верхні відділи трахеї.
Види та стадії патології
Залежно від перебігу, ларингіт буває гострим і хронічним. Для першої форми характерні стрімкий розвиток і перебіг захворювання, яке переходить в хронічну форму при відсутності лікування. Підвищують ризик розвитку ларингіту тютюнопаління та вживання алкоголю. Іноді причиною ларингіту є алергічна реакція.
Симптоми ларингіту в гострій формі:
- сухість і першіння в горлі, відчуття стороннього предмета в горлі при ковтанні;
- гіперемія горла, припухлість через набряклість голосових зв’язок;
- зміни голосу (огрубіння, охриплість, повна відсутність голосу);
- ознаки інтоксикації (слабкість, озноб, підвищення температури тіла);
- дискомфорт при ковтанні;
- ускладнене дихання;
- сухий нападоподібний кашель (а іноді – стеноз);
- болі в горлі та грудях.
При ларингіті і ларинготрахеїті спостерігають захриплість аж до повної втрати голосу, сухість, лоскотання в горлі, сухий гавкаючий кашель. Можна спостерігати утруднення дихання, синюшний відтінок шкіри, хворих може турбувати біль у горлі при ковтанні.
Ларингіт вимагає комплексного лікування, яке підбирається індивідуально, залежно від тяжкості та етіології захворювання.
Лікування:
1. симптоматичне — обмеження голосового режиму, зволоження повітря, відмова від тютюнопаління, вилучення подразнюючих факторів, НПЗП п/о, при набряку голосових зв’язок → ГК;
2. етіотропне — в залежності від причини (при бактерійних інфекціях — антибіотик).
Лікування включає в себе обмеження голосового режиму (хворий повинен мовчати, говорити навіть пошепки не можна, оскільки при шепотінні голосові зв’язки піддаються такому ж навантаженню, що й при звичайній розмові); лужно-масляні інгаляції; дієта з виключенням гострої, солоної, сильно гарячої або холодної їжі, антигістамінні препарати.