Гігієнічне навчання і виховання здійснюється з використанням комплексу шляхів, методів і засобів впливу одночасно через сім’ю, школу, медичні та соціальні установи, установи культури.
Гігієнічне виховання розглядається сьогодні як основа профілактики, яка представляє собою дії, спрямовані на зменшення ймовірності виникнення захворювань або порушень, переривання або уповільнення прогресування захворювання, зменшення ймовірності непрацездатності.
Виділяють різні види профілактики. Під первинною профілактикою розуміється система заходів щодо попередження виникнення та впливу факторів ризику розвитку захворювань. До них відносяться соціально-економічні заходи держави по оздоровленню способу життя, навколишнього середовища, вихованню, такі як вакцинація населення, створення громадських та індивідуальних умов для оптимального режиму праці та відпочинку, раціонального харчування, оздоровлення навколишнього середовища та ін. Вторинна профілактика передбачає проведення комплексу заходів щодо усунення виражених чинників ризику, які за певних умов сприяють загостренню (рецидиву) захворювання або його переходу в хронічну форму. Найбільш дієвим механізмом вторинної профілактики є диспансеризація населення, а також диспансерне спостереження за особами з порушенням здоров’я, наявністю хронічних захворювань. Під третинної профілактикою розуміється комплекс заходів, проведених відносно хворих із хронічними формами захворювань та інвалідів з метою відновлення їх соціального функціонування. Дієвим заходом даної профілактики є організація і проведення комплексу реабілітаційних заходів, включаючи заходи медичного, професійного, соціального, психологічного та іншого характеру, що мають відновну спрямованість.
Метою гігієнічного навчання і виховання є формування гігієнічної поведінки населення, що базується на науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативах, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення високого рівня працездатності, досягнення активного довголіття.
Гігієнічне виховання населення може і повинно проводитися в різних формах, а саме в індивідуальній (з кожною людиною окремо), в груповій (з групою громадян, однорідних за статтю, віком, соціальним і іншому статусу) та масовій.
Теперішній час вимагає використовувати сучасні програми і технології гігієнічного навчання і виховання в різних групах населення з урахуванням регіональних особливостей, національних традицій, професійної приналежності.
Сьогодні існує багато програм, спрямованих на формування здоров’я та профілактику захворювань різних контингентів населення, оздоровлення соціуму в цілому методами і засобами гігієнічного навчання і виховання.
Дослідниками доведена можливість формування поведінки, адекватного здоровому способу життя, і зниження рівня як загальної захворюваності, так і захворюваності по окремих нозологічних форм. До комплексу заходів, які сприяють вирішенню проблем формування здорового способу життя населення, відносяться відповідна політика держави, особиста зацікавленість і відповідальність людини, відповідальність членів сім’ї за здоров’я кожного, широке охоплення населення гігієнічним навчанням і вихованням та ін.
Поведінка людини, у тому числі щодо свого здоров’я, залежить від безлічі факторів. Серед них важливе місце належить знанням, що дозволяють розуміти сутність і важливість здоров’я для досягнення своїх особистих цілей, а також можливість його збереження і зміцнення.
Будьте здорові!
З повагою,
Лікар ЗП-СМ амбулаторії ЗП-СМ № 7
Пец Л.М.