Через надмірне навантаження на роботі, постійний стрес, вимогливість до себе та прагнення відповідати очікуванням інших будь-хто ризикує набути синдрому емоційного вигорання. Це стан фізичного, психологічного і емоційного виснаження, з яким впоратись бракує сил. Людина втрачає бажання займатися улюбленими справами, робота дратує та не приносить жодного задоволення. Розповідаємо детальніше про “маячки” емоційного вигорання та те, як його уникнути ![]()
На думку ВООЗ, емоційне вигорання стосується саме роботи, хоча може спричиняти проблеми і в повсякденному життя людини, заважати звичному циклу життєдіяльності.
Емоційне вигорання частіше трапляється у тих, хто постійно контактує з людьми – у лікарів, вчителів, психологів, операторів контакт-центру, працівників сфери обслуговування. Також сприяти розвитку емоційного вигорання можуть певні риси людини, такі як перфекціонізм, прагнення контролю, небажання делегувати обов’язки. Серед факторів – “нездоровий” трудоголізм, постійна робота в позаробочий час, монотонність діяльності та відсутність її помітних результатів.
Симптомами емоційного вигорання є:
відчуття виснаження та втоми;
відсутність внутрішньої мотивації для своєї роботи;
зниження професійної активності та погіршення якості роботи;
цинічне та негативне ставлення до своїх обов’язків та навіть колег;
незадоволеність роботою і життям.
Крім того, емоційне вигорання може спричиняти порушення сну, втрату апетиту, невпевненість у власних професійних здібностях.
Що ж робити, аби запобігти чи подолати емоційне вигорання:
виявити джерело стресу та знайти спосіб його “знешкодити” або змінити власне ставлення на цей збудник;
дбати про баланс “робота” та “особисте життя”;
робити перерви на роботі – виходити в обід на двір, відривати очі від комп’ютера, планувати паузи між прийомом відвідувачів;
дотримуватись розпорядку дня та сну, займатись фізичною активністю;
знайти час для турботи про себе та планувати різноманітні “приємнощі”;
змінити графік роботи або відмовитись від вирішення професійних справ у позаробочий час;
звернутись за потреби до кваліфікованої допомоги.
“Якщо ви підозрюєте, що переживаєте вигорання, у жодному разі не картайте себе за це. Сучасний ритм життя може бути вкрай вимогливим і впливати на ментальне здоров’я у такий спосіб, що ви помітите ознаки того, що щось пішло не так, далеко не одразу. Якщо ви відчуваєте, що втратили змогу жити й працювати у своє задоволення, а також підтримувати соціальні зв’язки, поговоріть про це з близькою людиною. Пам’ятайте, що просити про допомогу – це нормально та часом просто необхідно”.
Бажаємо вам завжди залишатись у ресурсі!
Адміністрація КНП «ЦПМСД» м. Торецька
