Саме сьогодні хочу розповісти вам про основні проблеми залежності підлітків та причини виникнення адитивної поведінки, а також види підліткової залежності.
Виявлено, що адиктивна поведінка є формою деструктивної поведінки, коли підліток прагне втекти від реальності змінивши свій психічний стан шляхом приймання певної речовини або постійного звернення уваги на певний об’єкт чи діяльність. Залежна поведінка може мати форми хімічної, сексуальної залежності, порушень харчової поведінки, залежності від азартних ігор, релігійної деструктивної поведінки. Руйнівний характер адиктивної поведінки у тому, що встановлюються емоційні стосунки з неживими предметами чи явищами замість взаємин з іншими людьми. Емоційні стосунки з людьми втрачають свою значущість, стають поверхневими. У результаті адиктивна поведінка із засобу поступово перетворюється на мету. Схарактеризовано поняття кризового стану людини, визначено причини кризових станів у підлітків та види кризової допомоги. Визначено, що під кризовим станом загалом розуміють особливий стан підлітка, породжений проблемою, що постала перед ним, чого він не може уникнути і тому він не може вирішити за короткий час та звичним способом, що породжено життєвими проблемами, протилежностей або подій, що призвели до викривлення понять про можливості вирішення цих труднощів, зміни відношення до здійснення діяльності та змін у поведінці.
На теперішній час досліджено теоретичні основи подолання залежності у підлітків засобами профілактичної психологічної допомоги та з’ясовано, що мотивація до зміни проблемної поведінки – складний і багатофакторний процес, який складається з багатьох етапів та зумовлює використання багатьох інструментів на основі наукових методологічних розробок та з врахуванням, що цей процес додатково ускладнюється віковими особливостями підлітків. Але загалом необхідно підтримувати його позитивну самооцінку, знаючи свої сильні сторони та обмеження, дитині буде легше переходити поетапно до повного звільнення від залежності. Допомагаючи розвивати ці навички, ми допомагаємо підлітку формувати мотивацію до змін.
Проаналізовано особливості психологічного профілактичного консультування залежних особистостей. Основою консультування стає спонукання підлітка до ефективної співпраці, тому дуже важливим виявляється шанобливе ставлення до підлітків, яке гарантує якість послуги, впливає на залучення та утримання клієнтів у проєктах профілактики залежностей. Особливо це важливо в моменти, коли необхідно надати консультацію з таких чутливих тем, як сексуальне здоров’я, використання контрацепції, вживання наркотиків, питання насильства або психічного здоров’я. Спираючись на стадії процесу змін, фахівці можуть ефективно допомогти рухатися вперед навіть підліткові, який активно чинить опір змінам. Здійснено аналіз наявної методології діагностики та профілактики залежності та кризових станів у підлітків із залежністю. В результаті визначено основні етапи та методи здійснення профілактичної роботи із залежними підлітками, яка зумовлює на початкових етапах проведення комплексної діагностики стану дитини для вибору найбільш дієвих інструментів здійснення такої роботи. Вона зумовлює різні підходи та різні етапи проведення профілактики, такі як загальна, вибіркова та профілактика за показаннями, а також первинна, вторинна та третинна, які зумовлюють окремі методи на кожному з етапів.
Програма профілактичного консультування зумовлює проведення роботи із залежними підлітками в п’ять етапів, кожний з яких є продовженням попереднього та включає можливість оцінки результатів на кожному з етапів та наприкінці роботи. Також передбачено закріплення результатів та використання специфічних інструментів для роботи із залежними підлітками, що повинно враховувати вікові особливості та створення комфортної атмосфери і якісних комунікацій всередині групи, оскільки програма передбачає як індивідуальні, так і групові форми роботи із залежними підлітками.
Визначені нами етапи впровадженої роботи із залежними підлітками дали змогу поступово, без надмірного тиску здійснювати профілактичну роботу, переходячи від простих завдань до складніших, на кожному етапі маючи змогу здійснювати попередню оцінку проведеної роботи та забезпечити ефективний контакт підлітків з консультантом.
В результаті, на формувальному етапі дослідження, вдалося збільшити вдвічі кількість дітей з високими показниками самосвідомості та знизити показники загальної тривожності, що означає вихід більшості підлітків з кризового стану, в якому вони перебували до проведення консультацій.
Проведення профілактичного консультування із залежними підлітками у кризовому стані за програмою з використанням поетапного здійснення роботи, переходячи від простіших завдань до складніших та закріплення результату є потужним та ефективним засобом подолання залежності у підлітків при здійсненні такої роботи систематично та зважено, використовуючи також можливості залучення до цієї роботи оточення та сім’ї залежних підлітків.