#Вісті_з_гуманітарних_штабів
Продовжуємо підготовлювати кабінети для роботи реабілітаційного простору для мешканців Торецької громади у м. Києві на базі амбулаторії №8.
Кабінет для реабілітації дітей в якому будуть проходити заняття з дітьми у вигляді ігор. Гра є мовою дитинства. Вона має фундаментальне значення для підтримки багатьох сфер розвитку дитини. Гра розвиває уяву та дозволяє дитині досліджувати, даючи можливість пізнавати своє тіло та навколишнє середовище.
У міру того, як дитина росте, її гра проходить декілька стадій. У віці від нуля до трьох місяців гра дитини полягає у дослідженні навколишнього середовища та власного тіла. До двох років дитина грається наодинці, а пізніше – починає спостерігати за грою інших та взаємодіяти з ними у паралельній та спільній грі.
Американська асоціація фізичної терапії (APTA) рекомендує фізичним терапевтам, що працюють з дітьми, «призначати» сім’ям гру, оскільки це може бути настільки ж ефективно, як і ліки. ЮНІСЕФ підкреслює важливість навчання у формі гри як невід’ємного елементу освіти дітей, а Конвенція ООН визнає право дитини брати участь у відповідній її віку грі як основне право кожної дитини.
Гра є інструментом збагачення та індивідуалізації процесу реабілітації. Застосовуючи гру, фахівці створюють середовище, яке виглядає менш клінічним, що сприяє позитивному терапевтичному досвіду для дітей.
Активна гра має вагоме значення не лише у процесі розвитку дитини, але й відновлення. За допомогою гри можна максимізувати рівень функціонування дитини та, що найважливіше, її участі. Фізичні терапевти та ерготерапевти, що працюють з дітьми, застосовують гру під час обстеження пацієнта та здійснення втручань. Важливо формувати середовище для гри дитини таким чином, щоб вона могла ініціювати гру. У процесі ігрової діяльності саме рух дитини є способом її залучення до гри, а надмірне зосередження на рухових патернах навпаки може перервати чи обмежити гру дитини. Доведено, що цілеспрямоване використання гри під час занять має позитивний вплив на нейропластичність головного мозку.
Кожен пацієнт є унікальним, а втручання, що включають гру, забезпечують гнучкість пристосування терапії до конкретних потреб. Завдяки грі дитина бере активну участь у процесі відновлення, що допомагає фахівцям працювати над конкретними цілями. Саме у процесі ігрової діяльності діти розвивають та вдосконалюють рухові та соціальні навички, покращують спілкування та будують позитивні стосунки з фізичними терапевтами та однолітками.
Ігрові втручання виходять за межі відділення. Батьки стають активними учасниками відновлення своєї дитини, розуміючи цілі терапії та знаходячи можливості брати активну участь в цілеспрямованій грі вдома.