Психоз – один із психічних розладів, який можна лікувати у сімейного лікаря.
Для цього стану є характерними порушення мислення, сприйняття, емоцій та поведінки. Зокрема, виділяють наступні ознаки психічного розладу:
- занедбання звичних обов’язків, пов’язаних із роботою, навчанням, домашніми або соціальними справами;
- збуджена агресивна поведінка;
- стійкі помилкові переконання;
- хаотичність, схвильованість, пасивність або гіперактивність;
- помітна апатія або відсутність зв’язку між емоцією, про яку говорить людина, та емоційною реакцією.
Симптоми, пов’язані із таким розладом, піддаються лікуванню і людина може повноцінно одужати. Одним із поширених помилкових уявлень про психоз є те, що людина або її родина винні у виникненні захворювання. Зниження рівня стресу та посиленням соціальної підтримки є важливими для людини із психозом, адже іноді люди не розуміють власні проблеми із психічним здоров’ям.
Щоб розпочати лікування, пацієнту необхідно звернутися до сімейного лікаря, який огляне та визначить наявність психічного розладу. Також пацієнту можуть призначити спеціальні препарати. Важливо приймати їх відповідно до призначення та регулярно приходити на повторні консультації. Також важливі підтримка людини у повсякденній діяльності, регулярний супровід та реабілітація у спільноті.
Рецидиви чи погіршення симптомів трапляються часто, а тому важливо розпізнавати їх на ранніх етапах і якомога швидше з’являтися до лікаря. Посилити симптоми недуги можуть стрес, неповноцінний сон, алкоголь та психоактивні речовини.
При психозі лікарі радять дотримуватися здорового способу життя.
Пацієнту необхідні:
- збалансоване харчування;
- фізична активності;
- регулярний сон;
- належна особиста гігієна;
- відновлення соціальної діяльності, якою раніше вона займалася.
Це дасть психологічну та соціальну підтримку. Йдеться про зустрічі з членами родини, прогулянки з друзями, відвідування сусідів, соціальні заходи на роботі, заняття спортом, заходи у спільноті.
Якщо у ваших близьких діагностували психоз, варто уникати постійної критики людини та не потрібно намагатися переконати її, що її переживання є помилковими або нереальними. Навіть якщо людина незвично себе поводить, тон розмови повинен бути нейтральним, з акцентом на підтримку.
Якщо у цьому буде клінічна потреба, сімейний лікар направить людину з психозом до психіатра. Після стабілізації стану пацієнта, він може і надалі спостерігатися у лікаря первинної ланки.
Звертайтеся вчасно за медичною допомогою!